artlana

Количество АЗС - 6100;
Общий товарооборот - $ 30 млрд;
Объем реализации нефтепродуктов - 8,1 млн тонн;
Средний суточный объем реализации нефтепродуктов на одной АЗС - 10 тонн;
Норма доходности (рентабельность) - 8% и ниже.
Например, мировые лидеры рынка (Shell) устанавливают целевой показатель доходности на уровне 12-15%.

В октябре месяце состояние продаж в крупных сетях значительно ухудшилось, отсюда - мы можем говорить о снижении совокупного спроса в стране. Он (спрос), по всей видимости, отражает скачкообразное изменение в сознании потребителей, которые переоценили свое отношение к будущему и видят его в более темных тонах.  А ведь октябрь преимущественно был (с 2000 года) хорошим для общества и бизнеса временем.
Особенностью нынешней ситуации является непрекращающийся рост объемов задержек оплаты и неплатежей. Думаю, в среднем они выросли процентов на 15. И продолжают расти на фоне окологриппозных настроений. Следующие 9 месяцев нас ожидает высокая неопределенность и жизнь в контексте одного дня.
Для тех, кого не накрыло первой волной, важнейшими задачами будут:
1) управление денежным потоком;
2) управление ресурсным потенциалом.
Объемы реализации перестали быть основополагающей составляющей экономики предприятий.
Если во время первой волны падение объема реализации стало шоком и его выравниванию были посвящены все последующие антикризисные усилия, то сейчас объем не имеет значения. Управленческая игра смещается во внутреннее поле предприятия. Сохранить потенциал за счет генерирования денежного потока (в том числе при помощи привлечения средств партнерских структур, инвесторов) - это пока единственная из эффективных краткосрочных стратегий. Ее можно определить словом "автономизация", а для более лихой ситуации  - "введение в анабиоз". Создание жесткого институционального каркаса зависимости вокруг участников и лояльных потребителей благ производителя поможет пережит зиму 2010 года.  
А рынок, конкуренты и прочие никуда не денутся. Они так же погрузятся в анабиоз.
Счастливых снов... 

Мысли по поводу дискуссии: http://vitalis219.livejournal.com/79587.html
Главное не не допустить потерь вкладов от последствий кризиса в банковском секторе, а не допустить подобных потерь по тем же причинам в будущем. Ограждение общества от безответсвенности управляющих и топов при помощи института банкротства будет означать, что мы смогли извлечь уроки из нынешней ситуации и выйти на новый уровень развития бизнес-среды. 

Пан Григоришин у власному інтерв'ю так визначає особливості розмови російської влади з олігархами:
"Ты, собака, получил все свои активы бесплатно. Ты государственную сиську сосал 10 лет? Давай теперь возвращай!"
Ось так - грубо, коротко і ясно нам дають зрозуміти хто такі олігархи і що вони мають зробити для того, щоб сплатити борги суспільству.
У нас усе-таки народ більш культурний і олігархів "собаками" не називає...

Як повернулася навесні з Каліфорнії ніяк не могла зрозуміти чому курс гривні до долара становить 4,5, при тому, що якість життя у нас гірша разів у 10.
Тому подумалося, що курс - це не тільки економічний індикатор, а у першу чергу - показник ступеню різниці якості життя. Поки він не досягне реального значення - очікувати дна передвчасно.
Отже, 8 грн/долар - це ще не межа...

Сьогодні під вікнами проводили слідчий експеримент: на дорозі поклали ляльку у половину людського зросту, а далі слідчі знімали на відео дії скромноодягненого хлопця років 28.
Спочатку думала, що то був наїзд, однак, з'ясувалося, що постраждалого той бив і забив на смерть.
Шкода людину...
Хотілося б сподіватися, що це не криза спричинила таку неадекватну поведінку зі страшними наслідками.
Однак, якщо ні, то ми вже перейшли межу неповернення до нормального життя.

Продовжуючи роздуми щодо українського бізнесу та його топів пропоную таку послідовності дій:
1. Для тих, хто побудував свій добробут на вадах людської натури, наприклад бажанню хильнути, прикурити, потрібно провести диверсифікацію й обрати більш сучасні і людяні напрями діяльності.
2. Для всіх: здійснити модернізацію виробництва та інституцій підприємств.
3. Знизити ціни відповідно до отриманого результату від підвищення ефективності у постмодернізаційний період.
4. Повернути суспільству борги за награбоване шляхом вкладень в інфраструктуру і розвиток особистості.

А на сьогоднішньому етапі - припинити імітацію соціальної відповідальності та професіоналізму. В умовах кризи - це недоречно.
Тра переходити до справ...  

А точніше з приводу першої п'ятірки рейтингу успішних керівників України "ГVардія". 
Отже,
1. ЩО представляють ці люди?
2. ЯКІ інтереси вони захищають?

№1. Євген Черняк -  голова ради директорів ЛВЗ "Хортиця".
1. Горілка.
2. Збільшення споживання горілки, тобто зростання алкоголізму, руйнування сімей і суспільних засад.

№2. Олег Попов - генеральний директор ЗАТ "Систем кепітал менеджмент".
1. Українська олігархія.
2. Адміністрування обдирання народу і перерозподілу національного багатства.

№3. Сергій Савицький - генеральний директор Міжнародного автомобільного холдингу «Атлант-М».
1. СеНеГальська олігархія.
2. Експансію проросійського імперського капіталу.

№4. Людмила Наконечная - генеральний директор ВАТ «САН ІнБев Україна».
1. Пиво.
2. Поширення алкоголізму і експансію транснаціональних компаній. 

№5. Ігор Литовченко - президент ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем».
1. Учорашній день телекомунікаційної індустрії.
2. Високі транзакційні витрати на здійснення зв'язку між людьми. 

Цікаво, якими цінностями керувалися 500 експертів, приймаючи участь у складані цього рейтингу?
Певно, що прохвесіоналізмом.
А щодо справжнього професіоналізму, то він є складовою людяності. І без неї не існує...
"Контракти" вже давно втратили професіоналізм і людське обличчя. 
ГАНЬБА!

Новина про те, що на симпозіумі у Гаазі експерти міжнародних організацій визнали Україну найбільш постраждалою від економічної кризи виявилася очікуваною. Коли на початку осені деякі посадовці заявляли, що світова криза обійде нашу землю - це було, як мінімум, непрофесійно. Так що сталося за ці два місяці? Чому ми так стрімко зайняли перше місце серед найбільш відсталих?
Відповідь: нічого не трапилося,
окрім того, що, як у казці "Голий король", стала очевидною повна нездалість економічних підвалин, на яких тримається наше життя.
Отже, криза стала моментом істини, яка розкрила повну неспроможність існуючих в Україні бізнес-моделей.  
Взагалі, використання поняття "бізнес-модель" є компліментом для тих господарських практик, які мають у нас місце.
Їх розгляд я розпочну з самих глибин народного буття.
Модель 1 - "Бізнесюк, або хочу стати багатим тут і зараз". Звичайно, ніхто з представників "простого народу" - вихідців з села і міських ПТУ, не зізнаються, що рушійною силою їх поступу є гостре бажання довести оточуючим власну крутість. Вони кладуть своє життя і заощадження рідних на створення "бізнесу", який заснований на примітивному перепродажі різного "г..на" і "розводі лохів". Вузьким місцем даної моделі є кількість "лохів" і їх бажання споживати г..но. І те й інше постійно зменшується. Критичним фактором також є моральний і освітній рівень бізнесюків, який наближається до нуля. А обсяг отриманих на розвиток "бізнесу" кредитів стають петлею на шиї, яка затягується швидше, ніж "лохи" задовольняють свої бажання, через споживання турботливо заготовленого г..на.
Що очікує бізнесюків завтра? Масові персональні банкрутства, зруйновані сім'ї, розтоптана самоповага, злидні і кримінал. 
Модель 2 - "Крутелик, або "пацан сказал - пацан сдєлал". Ця модель характерна для кола вдалих бізнесменів малого і середнього бізнесу, які мають напівкримінальне минуле у 90-х. Вони притерлися і стали своїми у сучасній корумпованій системі. Як правило, крутелики спеціалізуються на посередницьких послугах - відмиванні грошей, поверненні ПДВ, імпорті прострочених і неякісних товарів, розмитненні контрабанди, землевідведенні, корумпуванні влади і судів, отриманні дозвільних документів у тому числі, водійських прав. Як бачимо, сфера їх діяльності надзвичайно широка і, головне, що крутеликів значно важче здихатися, оскільки вони паразитують на недосконалостях системи. Ця криза сприятиме їхньому розвитку і процвітанню, оскільки знову "вапроси" будуть вирішуватися здебільшого у приватному порядку. Крутеликів, як і усіх крилатих комах, може знищити тільки вогонь - вогонь закону і сильне правове, громадянське суспільство. Проте, його виникнення в Україні найближчі 40 років малоймовірне.
Модель 3 - "Власник, або капіталізм на 100%". Основу цієї моделі складає, як правило, клан чи сім'я, якій вдалося використати пострадянське минуле для відчуження, або набуття власності. Вони стали справжніми капіталістами. Їх інтереси пов'язані з виробництвом, наданням послуг, будівництвом, зв'язком, транспортом та багато чим іншим, що становить кістяк сучасної економіки України. Це найбільш складна за ціннісними орієнтаціями група, у якій можна виділити як хижих акул, піратів і рейдерів, так і господарів та інноваторів. Відповідно, для першого різновиду ціннісноорієнтованих характерним є формування екстенсивних бізнес-моделей з нав'язливою ідеєю експансії.  Другий різновид пробує використовувати власність найбільш ефективним чином, тому впроваджуються нові технології, розробляються нові продукти, створюються бренди і тривалі відносини з суспільством. На жаль, господарі та інноватори становлять щось близько 10% від загальної чисельності капіталістів. Тому говорити про перехід української економіки на сучасні рейки передчасно. Протягом наступних п'яти років ми будемо спостерігати, як стагнують екстенсивні моделі, на місце яких приходять глобальні моделі транснаціональних компаній. На жаль, ця криза поставила крапку на створенні сильного національного капіталу. 
Модель 4 - "Олігархи рулять, або подайтє, Христа раді". Однозначно, олігархія, яка виникла в Україні, як відголосок занадто централізованої економіки, є найбільш несучасним та ганебним явищем, яке суперечить основним принципам модерної людяності - свободі, рівності і братерству.  В основі бізнес-моделі олігархізму лежить введена в абсолют розподільча функція - "з миру по нитці - голому на обновку". Тому, закономірно, тривале існування цього неприроднього "нєдоразумєнія" неможливе. Імовірно, що більшість українських олігархів продадуть свою власність транснаціоналам і, як ластівки, відлетять у "теплі краї". А тих, що залишаться очікуватимуть сучасні Чіпки і Кармелюки для здійснення народного правосуддя.
Я не описала тих дійсно сучасних бізнес-моделей, які поволі починають у нас розвиватися поза межею капіталу. Їх основу становить людина творча. Це одиничні, виняткові випадки, які ніколи не перетворяться у суспільне явище, оскільки Людина в Україні - це найбільш рідкісне благо.

 Трохи кібер-панкові роздуми  http://e2000.kyiv.org/dairy/10.01.2008/1

Давно не поновлювала журнал.
Пропоную переглянути дещо новеньке: http://e2000.kyiv.org/dairy/
 

Рік тому вийшов мій навчальний посібник "Управління фінансовою санацією підприємств". Нещодавно поцікавилася у видавництві наскільки швидко відбувається його реалізація. "На жаль, повільно," - відповіли мені колеги.
На питання: "Чому?", отримала очікувану відповідь - "Заважає державне регулювання".
Видавці мали на увазі запровадження у навчальних закладах державної форми власності системи проведення тендерів на закупівлю літератури.
Мета створюваної системи - припинити зловживання державними коштами з боку керівників бібліотек та топ-менеджерів ВУЗів.
Практичним результатом впровадження даної системи стало:
1) зменшення закупок навчальної літератури у 2007 році, оскільки заклади освіти поки що не розібралися з особливостями тендерної системи;
2) зниження числа підприємств-постачальників літератури внаслідок запровадження недешевого ліцензування;
3) монополізація ринку навчальної літератури: фактичний його розподіл між кількома гравцями - видавництвом "Кондором", "Центром навчальної літератури", "Знанням" тощо;
На довгострокову перспективу бачу, що кількість пропозиції зменшиться, а якість - не покращиться.
Сподіватися на зростання купівлі книжок студентами не доводиться, оскільки вони не мають особистої потреби індивідуально споживати інформацію.
Без здійснення заходів щодо пожвавлення стану ринку навчальної літератури з високим ступенем імовірності можна передбачити, що у 2013 році відбудеться колапс галузі навчального книговидання.

Для человека, вооруженного только личным опытом очевидно, что земля плоская.
Также ему очевидно, что белый - это просто цвет, не содержащий других цветов.
И еще существуют тысячи явлений, по которым каждый имеет свое абсолютно верное мнение, поскольку и так все ясно. 
К подобным явлениям, кроме экономики и дизайна, относится политика.

Минув тиждень з моменту волевиявлення народу України щодо позачергових виборів обранців до Верховної Ради України.
Результати голосування відобразили розподіл політичних сил на електоральному полі.
Перемога «Партії регіонів» була очікуваною, тоді як суттєве зростання числа прихильників Юлії Тимошенко до понад 30% від загальної кількості проголосувавших у черговий раз стало несподіванкою.
Головна причина досягнення високого результату «БЮТ» — наявність високого протестного потенціалу у суспільстві.
Силі Тимошенко вдалося акумулювати протест і на його хвилі заполонити Парламент і болюче вразити інших представників політичної еліти.
Питання: звідки ростуть корені протесту?

Донька після першого "тихого полювання" видала креатіфф:

- Ша маслюки! Я - білий гриб!
 
Зараз активно використовую її творчий доробок у спілкуванні з "маслюками".  

Почитала статью "Гибель маркетинговых добродетелей" от ЖЖ-юзера yuri tikhonravov.
Главный вывод следующий:
"Если вы хотите предложить миру свои товары, то прежде вы должны предложить ему свою философию".
На мой вопрос о том, на чем основывается эта философия автор ответил: "на жизненной позиции "держателей" марки".
В целом, согласна с yuri tikhonravov, однако:
1) жизненная позиция только внешняя сторона внутренних особенностей, которые составляют уникальность субъекта, т.е. первообразна именно уникальность;
2) уникальность предполагает индивидуальность. Только наличие персоны дает основания считать, что уникальность существует;   
3) философия всегда основывается на персоне, она персоналистична, поэтому "держатель марки" персона, а предприятие - нет. У держателя может быть философия, а у предприятия нет, поскольку у него отсутствует индивидуальность. По этой же причине оно не уникально (особенно - да, но не уникально).
Выводы:
1) в результате развития экономики мы добрели до таких пределов, когда мера удовлетворения людей  действительно зависит от наличия философии, т.е. существования уникальной индивидуальности;
2) философия, которая действительно способствует достижению полноты бытия, как проявления наивысшей меры удовлетворенности является следствием наличия яркой индивидуальности - точки разрыва (сингуллярности) реальности;
3) эпоха предприятий в известной нам форме приближается к закату;
4) зарождаются и становятся актуальными иные формы сотрудничества и институционализации людей (например, микроцивилизация).

Анонсированная мной весной конференция "Теорія і практика сучасної економіки" состоялась.
Состоялся конструктивный разговор на тему "Что есть украинская экономика в 2007 году".
В контексте осмысления теоретических основ экономического развития выступила с докладом "Особливості сучасного стану методології економічної науки". Приняли тепло.
 Сегодня наблюдала странную для нашего времени сцену: у соседского подъезда разгружали машину - единственной вещью было старое пианино. Его трепетно снесли и занесли в нужное место крепкие ребята в джинсе. Видно какой-то сердобольный папаша моего возраста озаботился культурным развитием дочери. Приятно, что пианино все еще востребовано в культурном процессе. А свое - пришлось разобрать (когда-то его даже в дар никто не захотел взять). Хорошо, что времена меняются. Хотя...

Ехала и видела, как бессовестным образом у парка бульдозер рвал на части землю. Кто-то строит заправку.
Свободные демократы замучили смс-ками. Люди, сколько можно? Я не голосую за безграмотных выскочек вроде Одарича (он даже не имеет высшего образования). 
Я с начала века голосую за Ющенко.
Уважаю людей, способных бесконечно учится на своих и чужих ошибках и изменяться. То ли еще будет...

Повышение цен на ключевые продукты питания в Украине в конце августа-начале сентября привело в замешательство многие умы.
Новостные ленты пестрят такими заголовками:  "МВФ считает уровень инфляции в Украине неприемлимо высоким", "Уровень инфляции в Украине один из самых высоких в СНГ", "БЮТ прогнозирует инфляцию 15-16% в 2007" и т.п. 
Что это - следствие неблагоприятных погодных условий лета 2007 года, политической нестабильности, связанной с предвыборной кампанией в Парламент или общего тренда мирового экономического развития?

С Рождеством! Материя родилась и мы снова в полной безопасности до 28.08.2008.
Не так давно в мире широко распространилась новость о том, что "Бог существует с вероятностью в 62%". К такому выводу пришла группа математиков, которые использовали в своих расчетах подход Томаса Байеса - автора знаменитой теоремы, которая имеет сильнейшее влияние на современные разработки софтверных компаний. "По формуле Байеса можно более точно пересчитывать вероятность, беря в учет как ранее известную информацию, так и данные новых наблюдений".
Непосредстенно о формуле - смотри информацию на сайте "Интернационального общества байесовского анализа", а о возможности ее применения к столь тонкой проблеме - на сайте "В мире науки".
Но если предположить, что расчеты ученых правильные, то число 62% имеет достаточно интересный смысл:
1) мы все еще существуем в мире, где возможно чудо, поскольку дополнительные 12%  отклоняют результаты действия принципа "фифти-фифти - 50/50". Другое дело, что вероятность чуда по сравнению с мирами, в которых данное значение выше 75% - ниже, чем хотелось бы. Совсем недавно я лично убедилась, что чудеса случаются, но не в полном объеме.От этого все равно лучше не становится;
2) по всей видимости, во времена Золотого века значение данной вероятности приближалось к 100%. За период историко-культурной эволюции человека и человечества это значение существенно снизилось (на 38%);
3) вероятно в будущем оно будет продолжать уменьшатся, изменяя фундаментальную природу реальности. Я не говорю о причинах, которые лежат в основе подобного уменьшения, но вектор развития человечества связан с эмансипацией (освобождением) - люди действительно становятся все более самостоятельными, самодостаточными и самостными;
4) воплощение самостности людей замкнет существующий мир на них и низведет значение вероятности существования Бога до 0%. Это будет на 100% переделанная из изначальной действительность, абсолютно рукотворная, очеловеченная, одним словом - культурная. Возможно, тогда люди уподобятся богам и вероятность существования новых богов будет снова равна 100%;
5) можно предположить, что мы прошли только несколько больше, чем одну треть пути до глобального замыкания на себе и выхода из себя.
Вывод: в хорошее время живем, таварисчи, - уже можно опереться на себя, одновременно ожидая чудо.
Но все же - БОЛЬШЕ НА СЕБЯ.

  
          

История:
родители одноклассника дочери уехали в  США на месяц-два. У них трое детей -  старший брат (9 класс), он и сестра 8 -ми месяцев.
Старший брат отстранился от младших. Он просто проводит время как считает нужным.
А хлопчик (10 лет) самостоятельно воспитывает младенца (не знаю куда бабушки-дедушки делись) и учится в школе.
Как это выглядит?
Очень просто. В классе в уголке постелили тряпочку для малышки.  Она там и обитает. Учителя не против, только просят, чтобы ее чем-то занимали, типа игрушек дали и бумагу с карандашами. Сидит так восьмимесячная кроха в углу и рисует всякое разное, а когда устанет - ползает в проходах.  Детям нравится такой "классный ребенок".
Не знаю чем он ее кормит и как, но ситуация явно не из нормальных. 
Кстати, родители оставили 1000 гривен детям на жизнь.
Я в шоке.

P.S.: раньше мы котов/собак таскали на уроки и тщательно скрывали это от учителей. Теперь наблюдается несколько другой вид экстремальности. Но мальчик - настоящий мужчина. Уважаю...